Проносні препарати (лат. laxativa) — ЛП, які після прийому всередину викликають розрідження вмісту кишок, посилення їх перистальтики і прискорення дефекації. Вони усувають запори. Залежно від локалізації дії розрізняють препарати, які посилюють моторну функцію переважно тонкої кишки або всіх відділів кишок. До препаратів, дія яких поширюється на всі відділи кишок, належать солі, які дуже повільно всмоктуються у травному тракті. Це, перш за все, магнію і натрію сульфат, деякі мінеральні води («Моршинська», «Баталінська», «Слов’янська») і мінеральні солі, напр. карловарська, що містить значну кількість натрію сульфату.
Проносні препарати поділяють на препарати, які викликають хімічне подразнення рецепторів слизової оболонки кишечнику; до них належать препарати рослинного походження, що містять антраглікозиди (препарати кореня ревеню, кори крушини, плодів жостеру, листя сени), рицинову олію, синтетичні сполуки (фенолфталеїн, ізафенін та ін.); препарати, що викликають механічне подразнення рецепторів слизової оболонки кишечнику (у зв’язку з розрідженням вмісту кишечнику та збільшенням його об’єму): до них належать сольові проносні (натрію сульфат, магнію сульфат, сіль карловарська та ін.), морська капуста та ін.; препарати, що розм’якшують калові маси та полегшують їх просування по кишечнику (вазелінове масло, мигдальна, оливкова та інші рослинні олії).
Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2000; Фармакологія. І.С. Чекман., Н.О. Горчакова, В.А. Туманов та ін. — К., 2001; Харкевич Д.А. Фармакология. — М., 1999.